Договір купівлі-продажу в Україні: вибрати і завантажити Договір купівлі-продажу в Україні

Договір купівлі-продажу автомобіля або транспортного засобу

Договір купівлі-продажу в Україні є одним з видів договорів, що регулюють зобов'язання з передачі майна.

Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем, здійснюється на підставі положень Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень про договорі, зобов'язальних відносинах та угодах. Для окремих видів договорів купівлі-продажу встановлені спеціальні правила. Крім того, умови та порядок укладення типових договорів купівлі-продажу можуть конкретизуватися в інших нормативно-правових актах, як, наприклад, Закон України "Про захист прав споживачів".

договором купівлі-продажу в Україні продавець зобов'язується передати товар у власність покупця, а останній зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну ціну.

Договір купівлі-продажу є консенсуальних, оскільки вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов, а момент вступу договору в силу не пов'язується з передачею товару покупцю. Передача товару покупцю являє собою виконання укладеного і вступив у силу договору купівлі-продажу з боку продавця. Якщо момент вступу договору в силу збігається з фактичною передачею товару, то він виконується в момент ув'язнення.

Договір купівлі-продажу в Україні є оплатним, оскільки продавець за виконання своїх обов'язків по передачі товару покупцеві повинен отримати від останнього зустрічне подання у вигляді оплати отриманого товару.

Будь зразок Договору купівлі-продажу в Україні є двостороннім, оскільки кожна із сторін цього договору (продавець і покупець) несе обов'язки на користь іншої сторони і вважається боржником іншого боку в тому, що зобов'язана зробити на її користь, і одночасно її кредитором у тому, що має право від неї вимагати. Більш того, в договорі купівлі-продажу мають місце дві зустрічні обов'язки: обов'язок продавця передати покупцеві товар і обов'язок покупця сплатити покупну ціну, - які взаємно обумовлюють один одного.
Істотною умовою цього договору є умова про предмет.

Товаром договором купівлі-продажу визнаються будь-які речі, як рухомі, так і нерухомі, індивідуально-визначені або визначені родовими ознаками.

Купівля-продаж окремих видів речей може регулюватися, крім норм ЦК, іншими законами. Крім того, в окремих випадках відносини купівлі-продажу можуть регулюватися міжнародними договорами. Як приклад - Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року (Віденська конвенція).

Велика частина положень, що регулюють умови і порядок укладення договору купівлі-продажу, диспозитивна: у них прямо вказується або з їх змісту ясно видно, що вони застосовуються, якщо сторони не домовилися про інше.

За договором купівлі-продажу можуть передавати не тільки товари, але й майнові права. В цьому сенсі необхідно визнати, що всяка оплатне поступка майнових прав є продажем цих прав.

Договір може бути укладений на купівлю-продаж майбутніх товарів, тобто не тільки тих товарів, які в момент укладення договору є у продавця, але і тих товарів, які будуть створені або придбані продавцем у майбутньому.

Не можуть бути предметом договору купівлі-продажу речі, обмежені або заборонені для обороту.

За загальним правилом, право власності у набувача речі за договором виникає з моменту її передачі, якщо інше не передбачено законом або договором. У тих випадках, коли відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Сторонами договору купівлі-продажу можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, що виступають в ролі продавця і покупця. Згідно ЦКУ до суб'єктним складом окремих видів договору купівлі-продажу можуть пред'являтися спеціальні вимоги (продавцем за договором роздрібної купівлі-продажу може бути тільки суб'єкт підприємницької діяльності).

За загальним правилом, продавець товару повинен бути його власником або володіти іншим обмеженим речовим правом, з якого випливає правомочність продавця по розпорядженню майном, що є товаром.

У випадках, передбачених законом або договором, правочини щодо розпорядження майном можуть бути надані особі, яка не є суб'єктом права власності чи іншого обмеженого речового права на це майно. Зокрема, при укладенні договору купівлі-продажу шляхом проведення публічних торгів продавцем, що підписує договір, визнається організатор торгів; при продажу майна на виконання договору комісії продавцем за договором купівлі-продажу з покупцем цього майна є комісіонер, що діє від свого імені.

Покупцем товару договором купівлі-продажу може бути будь-яка фізична або юридична особа, що визнається суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Купуючи товар за договором купівлі-продажу, покупець, згідно з загальним правилом, стає його власником. Однак у деяких випадках, передбачених законом або договором, покупець не набуває права власності на переданий продавцем товар. Так, не стають власниками придбаних за договором купівлі-продажу товарів також громадяни або юридичні особи, наділені повноваженнями на вчинення зазначених дій від свого імені в силу договору комісії, агентського договору або договору довірчого управління.